Чи в світі є таке мірило,
Щоб зміряти твої труди?
Де джерело, натхнення, сили,
Що сяєш зорею завжди?
Здається – просто: дошка, крейда,
Підручник, зошит, олівець.
А скільки в класі різних в тебе
Вразливих душ, натур, сердець?
А ти їх знай мінливий настрій,
Навчи з любов’ю підійти!
А чи завжди у праці власній
Тибачиш бажані плоди?
І знову пошуки, турботи,
І вся у них ти поринай,
Бо непочатий край роботи,
І ти зробити все встигай.
І так в дерзанні – рік за роком,
Щоб учням всю себе віддать.
Твоє покликання високе –
Людини душу формувать.
Здається: ти незнаєш втоми,
Та серце не заліза сплав.
Чекає рук твоїх і вдома
Багато невідкладних справ.
Бо дома ти – дружина, мати
І вихователь у сім’ї.
Твої ж бо – три кути у хаті,
Й тривоги за сім’ю – твої.
Та все ж міцніють в тебе крила,
Як бачиш пошуків плоди.
Чи є у світі те мірило,
Щоб зміряти твої труди?

Ми з ювілеєм Вас вітаєм!
Щоб стільки ж раз весна цвіла.
Сьогодні щиро Вам бажаєм
Здоров'я, щастя і тепла!
Щоб шлях Ваш був такий широкий,
Щоб мало було перешкод,
Щобювілей справляли сотий!
Не знали б Ви тяжкихтурбот.
А щебажаєм добре жити,
Щоб внуки виросли - гей раз!
Щоб мали Ви кого любити,
І щоб любили міцно Вас!
Щоб було все гаразд в роботі,
Вона, звичайно не проста.
Щоб було все - і "за", і "проти",
Як компроміс - життя – буття!
Ще раз сердечно Вас вітаєм!
Добра Вам зичимо сповна,
Багато світлих днів бажаєм!
І довгі, довгії літа…